Історія чотирьох років у ліцеї

     Цьогоріч більше півсотні четвертокурсників попрощається із Надвірнянським ліцеєм. Далі – Зовнішнє Незалежне Оцінювання, виші, дорослі турботи… Та це потім, зараз до фінішної прямої наближаються чотири роки ліцейського життя. Здавалося б, зовсім малий відрізок часу, та насправді – ціла історія. Я хочу поділитися тим, з чого складалася саме моя.

     Відкриттям першокурсників щороку стає те, що все, чим лякали потенційних вступників не відповідає дійсності. Насправді, цілком можливо закінчити одинадцятий клас із хорошим балом  атестата, розвиватися у сферах, відмінних від профільних, а навчання – це не нудне зубріння предметів, бо ліцей – це не тільки пари - ми теж вміємо проводити масові заходи і розважатися.  А тепер все по порядку.

     Основним критерієм оцінювання учнів є їхні знання. Тільки тут на одному занятті можна отримати  2, а наступного уроку – 12. Та попри це, у ліцеїстів досить високий середній бал та результати ЗНО, а близько 10 випускників щороку не тільки нагороджуються золотими та срібними медалями, а й підтверджують свої знання надалі. Крім того, слава про досягнення ліцеїстів на олімпіадах, конкурсах, турнірах вже давно лунає поза межами району та області, про що вже було написано не одну статтю. Не варто думати, що це стосується тільки фізики та математики, зовсім ні. Окрім високого рівня викладання усіх без винятку предметів, наявна можливість відвідувати різноманітні факультативи та гуртки, літературну студію, що опікується «Ліцейським вісником» - нашою щомісячною газетою, займатися тим, чим ти справді хочеш. А ще надзвичайно часто організовуються благодійні ярмарки,  тематичні тижні, масові заходи, найфеєричніший із яких – Ліцейський Олімп – щорічне свято нагородження найкращих учнів, що супроводжується виступами всіх охочих взяти участь у такому дійстві. Улюбленим святом багатьох ліцеїстів є вечорниці : їх щороку організовують третьокурсники, намагаючись відтворити події української минувшини. Для мене саме вони стали найкращим спогадом. Справжньою «фішкою» ліцею є День самоврядування, що проводиться щороку на День учителя. Заради такого дійства варто провчитися чотири роки, адже випускники мають змогу самі на час стати викладачами.

     Отож, ліцей назавжди залишиться в пам’яті  усіх, хто ступив на його поріг, адже він став місцем, де кожен стає собою, де знаходить себе.

Шпинта Тетяна, випускниця ліцею